Основою інженерної підготовки територій мають бути:

1. Концепція реалізації інвестиційного проекту та етапи його розвитку.
2. Правила, закладені до Містобудівного кодексу України.
3. Будівельні норми та правила (СНіПи).

Будь-яке будівництво починається з інженерної підготовки території:

• влаштування доріг
• прокладання водоводів та водовідведення (каналізації)
• прокладання кабельних мереж
• газопроводів
• очисні споруди
• водозабори
• станції водопідготовки та насосні станції
• і т.п.

Тому так важливі правильні організація та технології проведення цих та інших робіт, пов'язаних з підготовчими роботами.

Необхідно відзначити, що і з організаційної, і з технічних позицій інженерна підготовка територій під забудову завжди вважалася і вважається найбільш складним і трудомістким процесом.

Справа в тому, що інженерна підготовка територій — особливо при комплексному освоєнні районів кварталів майбутнього будівництва об'єктів — вимагає особливо чітких, узгоджених у часу та просторі дій усіх учасників такої роботи. Адже інженерні мережі тісно технологічно взаємопов'язані.

Ще більше значення має продуманий план дій при інженерній підготовці великих територій, на жаль, слід зазначити, що в багатьох випадках такої узгодженості немає.

• Проект планування території (у якому має бути інженерна складова)
• Збір вихідних даних та розробка проекту інженерної підготовки
• Будівництво та розвиток «головних» споруд інфраструктури
• Будівництво магістральних інженерних комунікацій

• Інженерна підготовка кварталів забудови
• Внутрішньоквартальна інженерна підготовка
• Підведення інженерних мереж до конкретних об'єктів

Навіть при ідеальному дотриманні всіх стадій проблеми є численні підрядники, координації яких практично не відбувається, хоча логічно було б таку координацію покласти на Генерального проектувальника.

Основна неузгодженість виникає на рівні Проектування інженерної підготовки територій, бо одні з них зайняті лише кабельними мережами, інші водоводами, треті газом і т.п. На ринку проектних організацій дуже мало кваліфікованих компаній, які готові організувати та узгодити весь комплекс проектних робіт з інженерної підготовки території з урахуванням етапності реалізації інвестиційного проекту замовника.

Відсутність досвіду реалізації інфраструктурних проектів призводить до прийняття не раціональних рішень (припустимих з точки зору СНіП тощо), які можуть обмежити можливості розвитку та нарощування інженерних потужностей або значно збільшити експлуатаційні витрати тощо.

Не стикування належним чином проектних рішень та дії окремих замовників та їх підрядників під час підведення мереж до окремих об'єктів будівництва призводять до значного подорожчання будівельно-монтажних робіт та зриву строків.

Для усунення цих нестиковок слід визначати єдиного генерального проектувальника з інженерної підготовки території, беручи до уваги досвід реалізації таких проектів.

Ще більші проблеми виникають при так званій реновації вже забудованих територій, зокрема там необхідно комплексно і узгоджено реконструювати всі інженерні комунікації без порушення працездатності основних магістральних мереж.

• 1-й етап. Аналіз європейського досвіду.
• 2-й етап. Збір та аналіз вихідних даних.
• 3-й етап. Детальний інженерно-технічний розгляд варіантів, окремо по кожній системі за кожним елементом (об'єктом) схеми з детальним розглядом основних технічних факторів, що впливають на основні та експлуатаційні витрати. Дискретне техніко-економічне порівняння варіантів. Моделювання за варіантами схем систем.
• 4-й етап. Загальна схема інженерної підготовки. За матеріалами розглянутих варіантів складаються матричні моделі варіантів, що розглядаються. Матричний аналіз дозволить знайти оптимальні балансові співвідношення витрат та результатів виробничо-господарської діяльності. Оптимізація схем отриманих на попередніх етапах розробки ТЕО.
  

• 5-й етап. Підсумкове моделювання. Моделювання варіантів загальної схеми інженерної підготовки на підставі оптимальних рішень, отриманих на попередніх етапах розробки ТЕО. Моделювання та математичний аналіз роботи всієї системи.
• 6-й етап. Розробка варіантів загальної системи моніторингу, обліку та управління системами.
• 7-й етап. Результати техніко-економічного порівняння. Висновки.
  

Основні складності та помилки
при самостійному проектуванні:

1. Відсутність узгодженого проекту Санітарно-захисної зони (СЗЗ)
2. Відсутність приладів обліку та об'єктивних (розрахункових) даних про необхідну продуктивність.
3. Відсутність правовстановлюючих документів на землю.
4. Неточності при складанні Технічного завдання: не враховано всі необхідні дослідження, не враховано перераховані вище документи.
5. Обґрунтування ціни виконано не коректно, на підставі комерційних пропозицій не спеціалізованих організацій, без урахування виконання вимог технічних умов, необхідності обстеження будівель та споруд тощо.
6. Обстеження, дослідження, проектування – виконують різні компанії – це стає причиною розтягування термінів та появи додаткових робіт.

Рішення
Компанії «Гутман Констракшин»:

• Ми проаналізуємо існуюче становище, підготуємо Технічне завдання проект СЗЗ. При необхідності виконаємо проект СЗЗ та узгодимо його.
• Ми зберемо всі необхідні дані, проведемо розрахунки та надамо на розгляд замовнику. При необхідності здійснимо тимчасове встановлення приладів обліку.
• Допоможемо в підготовці документації, при необхідності внесемо до складу ТЗ на проектування.
• Проаналізуємо існуюче положення та підготуємо коректне технічне завдання.
• Підготуємо кошторис на проектно-розвідувальні роботи та обстеження, за довідниками базових цін.
• Ми маємо значний досвід та кваліфікацію для організації повного комплексу проектно-вишукувальних робіт. Компанія «Гутман Констракшин» має допуски СРО як з проектування, так і на виконання розвідувальних робіт. Ми гарантовано забезпечуємо позитивний висновок експертизи та супровід при СМР.