При проектуванні укриття використовуються нормативи: клас, його місткість, індекс та тип (кПа). Залежно від класу підбирається комплект приладів, монтуються інженерні системи. Належним чином, виходячи з нормативів розраховуються такі параметри: міцність та укріпленість стін та перекриттів, надійність дверей, пристроїв для фільтрації води та повітря.

Якщо бункер може забезпечити "автономне укриття" та проживання людей протягом 3-4 діб, то таке укриття розглядається як надійне.

Оскільки входи та виходи з укриттів є найбільш уразливими місцями, то їм радимо надавати найбільшого значення.

Нормативи проектування малих (до 600 осіб), середніх (до 2000 осіб) та великих (більше 2000 осіб) укриттів розраховуються за принципом необхідності захисту. Це може бути ударна або світлова хвиля, радіоактивне випромінювання, висока темнература, заражене повітря, гази, використання бактеріологічної зброї тощо.

При розрахунку перебування людей в укритті, якщо необхідно сховати людей на тривалий термін, необхідно розрахувати та обладнати бункер достатньою кількістю води та їжі, влаштувати туалет та каналізацію, забезпечити його електроживленням, радіо та телефонним зв'язком, витяжками. Крім того, передбачити можливість зволоження повітря та підтримання оптимальної для життя людини температури у приміщенні. 

Важливо пам'ятати, що на добу на одну людину, яка перебуває в укритті, повинно припадати не менше трьох літрів питної та п'яти літрів технічної води. Санвузли обладнуються перегородками. 

При проектуванні вентиляції укриття важливо пам'ятати, що необхідно два типи очистки: очищення від пилу та суспензій, і шкідливих речовин з домішками.

Однак, існує і третій вид вентиляції – ізолювання та регенерація повітря у бункері. Такий принцип використовують на підводних човнах, а в укриттях він корисний, коли вони розташовані поблизу нафтопереробних заводів.

Опалювальна система може бути автономною (якщо укриття автономне) або використовується можливість подачі тепла від основної будівлі.